П’яте об’явлення у Фатімі: «Бог задоволений вашими серцями і жертвами»

13 вересня 1917 року. Щораз більше людей збиралося в Кова да Ірія, неподалік Фатіми. Троє пастушків, яких Діва Марія вибрала на своїх посередників, ледве протискувалися крізь щільний натовп.

Уже п’ять місяців Божа Матір приходила, щоби вказати людям шлях, яким належить іти, щоб у світі запанував мир.

Серпневі об’явлення відбулися з кількаденним запізненням. Заарештовані діти не могли з’явитися біля дубочка над печерою в 13 день місяця. Лише 19 серпня і в іншому місці, ніж раніше, їм було дано побачити Марію вчетверте. А цього разу, 13 вересня, вони знову були в Кова да Ірія. На цю п’яту зустріч вони вже мусили пробиватися крізь тлуми, що дедалі розросталися (загалом, за припущеннями, там було від 15 до 20 тисяч людей).

Звістка про те, що відбулося з пастушками, розходилася дедалі ширше, а об’явлення вже добігали кінця — Марія ще в травні сказала: «Я прийшла вас просити, щоб ви сюди приходили протягом наступних шести місяців, 13 дня о тій самій порі. Потім я скажу, хто я і чого хочу. Потім повернуся ще всьоме…»

Тому тепер «деякі кричали з дерев, інші з муру, на якому сиділи, щоб нам побачити, коли ми проходили. Одним обіцяючи сповнення їхніх побажань, іншим подаючи руку, щоб вони могли підвестися з землі, ми могли посуватися далі завдяки кільком чоловікам, які нам прокладали шлях крізь натовп» (Фатімські об’явлення на підставі спогадів с. Лусії).

 

Молитва Папи Франциска у Фатімі

 

Для тих, хто прибув у Фатімську околицю, було важливим хоч би торкнутися дітей, ввірити їм прохання… навіть тільки вигукнути його звіддалік, щоби пастушки представили його Марії. Одна просили про спасіння, інші про навернення, багато — про здоров’я, про повернення з війни… Ось як с. Лусія згадує ті події:

«Коли я зараз читаю в Новому Завіті про ті чудесні сцени, які ставалися в Палестині, коли Господь Ісус проходив, — згадую ті, що їх могла дитиною пережити на стежках та вулицях з Алжустрела до Фатіми, до Кова да Ірія. Дякую Богу і жертвую Йому віру нашого доброго португальського люду».

Коли діти дісталися на місце об’явлень, в очікуванні на Марію вони молилися Розарій — ту молитву, про яку багато разів просила Матір Божа. І цього разу заклик повторився: «Моліться далі Розарій, щоб випросити кінець війни».

Під час вересневого об’явлення Богородиця нагадала, що Її наступний прихід супроводжуватиметься чудом — щоб усі увірували. Ба більше, не тільки Вона прийде, але, як згадувала с. Лусія: «У жовтні прибуде також наш Господь, Божа Матір Скорботна і з гори Кармель, св. Йосиф із Дитятком Ісусом, щоб поблагословити світ».

Лусія, найстарша серед пастушків, та, яка єдина могла розмовляти з Марією, почула: «Бог задоволений вашими серцями і жертвами…» А треба знати, що їх було чимало. Хоч Матір Божа згадала про те, щоб діти не носили покутних шнурів уночі, а тільки протягом дня, то пастушки все одно численні зречення, страждання, молитви жертвували Богу. Не тільки покутні шнури ранили їхню тонку дитячу шкіру і викликали біль, аж до сліз…

 

Літанія до Непорочного Серця Марії

 

Діти віддавали свою їжу тим, хто потребував більше, а самі харчувалися недоспілими оливками або навіть жолудями. Пастушки відмовлялися від води у спеку, причому не на кілька годин. Як умертвіння, діти приймали також те, як до них ставилися, — а тоді не бракувало і неприхильних, і настирливих, охочих витиснути з них ввірені їм Марією таємниці.

Фатімські пастушки зі смиренням приймали свою долю. З попередніх об’явлень вони її вже знали…

«Жервуйтеся за грішників і кажіть часто, особливо коли будете складати жертву: о Ісусе, я роблю це з любові до Тебе, за навернення грішників і на відшкодування за гріхи, скоєні проти Непорочного Серця Марії».

Переклад CREDO за: DEON

 

https://credo.pro/2022/09/329314

Опубліковано в news Позначений

Залишити відповідь