Із покоління в покоління: як проходить осінній ярмарок народного мистецтва в музеї просто неба в Пирогові (Відео)

Українці зберігають традиції предків та займаються давніми ремеслами

Вироби із соломи, дерева та глини. Побачити та придбати їх могли відвідувачі Національного музею народної архітектури та побуту у Пирогові. Також, витвори мистецтва можна було зробити й власноруч.

Десятки умільців презентували свої роботи на ярмарку народного мистецтва та ремесел. У музеї просто неба в Пирогові відвідувачі бачили, як гладдю вишивати та ложки тесати.

“Ми запрошуємо майстрів ті, які працюють в стародавніх техніках, вони зберігають своє ремесло. Ми допускаємо, що це може бути сучасний дизайн, наприклад, форма тої самої сумочки, але техніки оздоблення лишаються ті ще давні. Такі ярмарки невеличкі підштовхують їх працювати далі. Їм треба поспілкуватися, побачити людей, щоб бути разом з людьми”, – каже наукова співробітниця Національного музею народної архітектури та побуту Вікторія Філь.

Українці зберігають традиції предків та займаються давніми ремеслами. Зокрема валяють вовну. Із шерсті роблять як такі знакові фігурки, так і краєвиди мальовничої України.

Набиралися натхнення від спілкування з відвідувачами умільці, які виготовляють традиційні музичні інструменти. Вони тесали дерев’яні заготовки для нижньої частини кобзи. Зазвичай необроблений шматок дерева усемеро важчий за готовий виріб. Тож на виготовлення інструмента може піти більше року.

“Вона має бути сушена хоча би півтора-два роки, щоб вона не рухалася, щоб вона вже нікуди не йшла, але вона буде жити постійно. Тобто, це дерево переходить в музичний інструмент. Тобто, вона сама співає верба, ми просто їй допомагаємо”, – розповів різьбяр Святополк Коминар.

А верхню частину роблять із вистояної смереки. Саме вона допомагає звукові краще лунати. Потім елементи склеюють та обрізують за формою музичного інструмента. От так звучить уже готова кобза. Із дерева витісують ще й ложки. Вироби кожного регіону України відрізняються між собою.

“Я знайшов каталог полтавського земства і там зразки цих ложок були намальовані або фотографії уже були. Це початок 20-го століття”, – запевнив різьбяр Олександр.

Є й дерев’яні іграшки для дітей. Як із грудки глини зробити пляшечку, показує гончар Микола. Майстер із Кропивницького робить глечики, а його дружина прикрашає їх орнаментом. Українці знайшли застосування не тільки глині, а й соломі. Однак спочатку треба виростити та скосити жито. Після чого отриману солому розсортовують та замочують.

“Працюємо із розмоченою соломою. Оце вона вже підготовлена, вже порізана на колінця і готова до творчості. Ось сухувата. Вона ламка, вона тріщить. А ця, дивіться, я можу зав’язувати її на вузол, можу з нею працювати”, – запевнила майстриня з соломоплетіння Ірина Білай.

Своїм захопленням майстриня надихнула працювати й батька. 85-річний чоловік виготовляє маленькі сільськогосподарські знаряддя.

“Це я його спонукала на такі речі. Оце робить мій батько. Це ще не все навіть. Ось граблі. І ось такі головоломки. Ну просто рукотворний дідусь”, – підсумувала Ірина Білай.

Ремесло справді переходить із покоління в покоління. Та уміннями діляться не лише старші із молодшими, а й навпаки.

Марія Марчук, Олексій Іванченков, “5 канал”

Читайте також: “Бандерівський ярмарок” у Полтаві: як благодійники збирають кошти на армію

Залишити відповідь