Як під час війни не стати залежним від новин

Проблема інформаційної залежності була й раніше; але з початком повномасштабної війни чи не кожен зіткнувся з тим, що не може відірватися від телефону й це вже перетворюється на залежність.

Про те, як під час війни не стати залежним від новин, розповідає Ольга Голуб, магістерка психології, психотерапевтка в методі когнітивно-поведінкової терапії та схема-терапії.

 

Чи можна стати залежним від новин?

Чи гортання стрічки новин, надмірне споживання інформації можна назвати залежністю?

Університет Talbott Recovery в Атланті (США) у своїх дослідженнях порівнює надмірне споживання новин із кокаїновою чи алкогольною залежністю. Стверджено, що у таких людей навіть зменшується сіра речовина в мозку, а це призводить до діабету, безсоння та інших згубних наслідків.

Ольга Голуб вважає, що це надто сміливі чи навіть перебільшені висновки. Вона швидше схильна називати гортання стрічки, надлишкове споживання новин, компульсивною — тобто нав’язливою — поведінкою, яка допомагає зменшити тривожність, зняти напруження, а не отримати певне задоволення.

Але навіть якщо ми не називаємо цього залежністю, то надмірне споживання новин може зашкодити.

— Коли у нас виникає думка, що може щось трапитися, то зростає тривога. Щоб якось її заспокоїти, ми робимо певну дію — наприклад, шукаємо в усіх можливих джерелах інформацію про те, що нас тривожить. Ненадовго це заспокоює, але потім знову повертаються тривожні думки і ми знову гортаємо стрічку — це замкнене коло.

Як обмежити інформацію, якщо, наприклад, родичі перебувають на окупованих територіях або в гарячих точках і ви постійно хвилюєтеся, як вони там? Це важко.

У такому разі варто себе запитати, чи ці постійні переживання, пошуки інформації принесуть комусь користь. Якщо нервувати 24/7 через те, як там мої родичі, то ви лише погіршите свій психологічний стан. Якщо проаналізувати, то новини, які ми бачимо, не несуть багато інформації. Також варто пам’ятати, що для журналістів, блогерів новини — це робота, й вони мають щось публікувати, щоби з’являтися в стрічці, привертати увагу людей, бути «на слуху»; тому вони можуть публікувати одну й ту саму інформацію у різних варіантах. Але для нас вона не нестиме практичної цінності. З іншого боку, майже про всі важливі речі ми дізнаємося не з новин, а з інших джерел.

 

Базові принципи інформаційної гігієни

Насамперед важливо не споживати новини, коли ви самі перебуваєте в уразливому стані. Якщо ви дуже за щось хвилюєтеся, дуже емоційно розбалансовані, то подивитися зараз новини — це добити себе. Це точно погана ідея.

Друге — не читати і не дивитися новини перед сном. Інакше замість того, щоби спокійно заснути, ви буде «пережовувати» ці новини подумки.

Третє — не шукати новин у різних джерелах, якщо це не зумовлено вашою діяльністю. Так ви постійно накручуєте себе і тримаєте в голові тривожну думку — що не дасть заспокоєння. Достатньо того, що ви просто про щось дізналися.

Четверте — обмежити кількість новин. Ізраїльські психологи кажуть, що варто обмежити споживання новин до п’яти хвилин на годину. Для деяких людей забагато навіть п’яти хвилин. Спочатку це здається нереальним, але насправді — можливо. Також попервах можна читати новини тільки зранку та в обід і не читати їх увечері.

Ще можна знайти в інтернеті «білий список» медіа від Інституту масової інформації (ІМІ) й користуватися правдивими новинами з авторитетних джерел, щоб не накручувати себе й додатково не залякувати.

Якщо ви помічаєте, що не можете випустити з рук телефон чи пульт від телевізора, то, можливо, варто попрацювати з психологом. Зараз в Україні є багато можливостей отримати психологічну допомогу безкоштовно, особливо у кризових ситуаціях.

Жодна важлива новина нас не омине, це просто неможливо в сучасному світі. Тому ми можемо сміливо відмежовувати себе від непотрібних новин і переживань, подбати про себе, берегти себе.

 

«Я не повинен звикати до війни»

Чимало людей кажуть: «Я не повинен звикати до війни, до людських страждань», аргументуючи цим надмірне споживання новин. Як таким людям пояснити, що це переважно негативна мотивація? Це спосіб самобичування; вони бояться розслабитися.

Це зараз дуже гостра тема. Але нагадаю, що своїм почуттям провини ви нікому не допоможете. Своїм вигоранням від постійної допомоги, ігноруючи власні потреби, ви нікому не допоможете. І якщо намагатиметеся «не звикати до війни», жахаючи себе новинами, то зробите собі тільки гірше.

Але по порядку. Згадаємо сирени. Коли ми чуємо сирену щодня, вона нас уже не лякає. Або інший частий тригер: коли ми чуємо грім, то спочатку він дуже сильно лякає, а вже другий, третій, четвертий удар грому не такий страшний; ми розуміємо, що відбувається. Так само, якщо ви намагаєтеся не звикати до війни, постійно читаючи про війну, то ви робите якраз протилежне: звикаєте до жахливих новин. Виробляється або вигорання, тобто втома від співчуття, або ви дистанціюєтеся й заморожуєте свої почуття так, що просто не будете реагувати: хай би що жахливе прочитали — ну то й що, це війна. Тому такий підхід не спрацює.

З іншого боку, адаптуйтеся всіма способами, щоб добре попрацювати на перемогу. Ви маєте адаптуватися і знайти своє місце в ситуації, в якій ми всі опинилися. Радше не повинні звикати до війни люди, які нам допомагають з-за кордону. Але ми ніколи не сприйматимемо війну як щось звичайне, повсякденне, бо це ненормальна подія в житті кожної людини. Тому теза «не звикайте до війни», скоріше, має говорити: не будьте байдужими і продовжуйте робити для перемоги те, що у ваших силах. Але адаптуйтеся, знаходьте в собі сили відмовитися від новин, відмовитися від надавання допомоги там, де ви не можете допомогти.

Повертаючись до того, що багато хто намагається компенсувати своє почуття провини, почуття того, що я роблю замало, тим, щоб бути в курсі всіх новин, — то нашим військовим та мирним людям у біді ви не допоможете тим, що заженете себе у депресію чи вигорання. Всім українцям буде краще, якщо кожен українець дбатиме про себе. Зараз це не егоїзм, а спосіб не перемикати на себе увагу інших людей і не забирати ресурс там, де без цього можна обійтися. Отже ,якщо ви можете допомогти собі самі, то це зараз найкраща допомога для України.

Повністю розмову з Ольгою Голуб можна подивитися тут.

Читайте також: 
Тривога під час війни. Як із нею впоратися?

Дитина лякається сирен. Що робити?

Опубліковано в news Позначений

Залишити відповідь