«Кожний день — як мала Голгота». Практичний підручник життя від отця Доліндо

«Кожний день, — пише містик, — має бути для нас немов мала Голгота, живий образ Страстей Ісуса».

І переходить до подробиць, завдяки яким Страсті Христа стають чимсь близьким і міцно присутнім у нашій щоденності. На цій підставі можна собі укласти геніальний практичний «підручник життя».

Отець Доліндо Руотоло надає великого значення молитві винагородження, або ж актам винагородження. Як містик буденності, він, однак, не затримується на формулі молитви. Тому тут не знайдеш жодної конкретної молитви, записаної його рукою, а лише кілька духовних і насправді цінних порад містика з Неаполя.

 

Тези для підручника

 

Ми повинні молитися вранці так, якби були з Ісусом у Гетсиманії.

*

Ми повинні почати зносити так, як Він, перешкоди, малі зради, фальшиві осуди, фальшивих свідків, стусани й насмішки. Якщо хтось нас обвинувачує, якщо образить, якщо візьме на посміх, якщо нам щось болить, страждаємо, — чи ж не можемо так єднатися з Ісусом? Можемо.

*

Приймаючи те, що нам не подобається, з’їдаючи при столі те, чого не любимо, і при цьому виказуючи задоволення, можемо тим самим мовчки напитися гіркоти з Ісусом. Але приходить і решта дня: втома, болі, недомагання, мігрені, знесилення й таке інше. Отож несімо так Хрест з Ісусом, ідімо Його дорогою.

(Тести з сімейного архіву родини Руотоло)

 

«Не залишилось нам іншого рятунку, ніж молитва»

У духовному керівництві священник із Неаполя був чутливий до людських страждань, особливо до тих, хто «живе у світі самотності й ізоляції», він навчав ніколи не марнувати таких ситуацій. «Над усе обов’язок винагородження мають люди, що страждають». Неапольський містик був свідком нищень і спустошень, викликаних обома світовими війнами. Він постійно відвідував шпиталі, стикаючись із людською недолею. Він був уважним спостерігачем різних подій: «В Апулії урожай винограду повністю знищений полівками, це вид мишей, що пожирають усе, — занотував він 1916 року. — Виноград можна викидати весь».

Отець Доліндо ділиться цим із Лаурою. Пише: «Будь-якої миті без труднощів може статись якась епідемія, не кажучи вже про невпинні драми, що діються у світі. О Господи, змилуйся над нами!» В тому самому листі до духовної доньки він просить переказати близькій їй людині, щоб та свої страждання склала в жертву винагородження за «так багато нищень і сум’яття, що панує у світі». Отець додає: «А скільки ж іще таких нещасть на нас чекає!»

Тому в листах до людей, які переживають якийсь тяжкий момент, о. Доліндо підкреслює: «Моліться, щоб не обмежувати ваші болі стерильним стражданням, але щоб вони стали джерелом добра для всіх». Сильні слова написані в листі отця до Лаури де Розіс:

«Тепер у нас не залишилося жодного іншого порятунку, ніж молитва, бо люди повністю сп’яніли від крові та безладу».

Фрагменти з книжки Йоанни Бонткевич-Брожек «Ісус для душі. Молитви та “образочки” отця Доліндо»

Переклад CREDO за: Stacja7

 

Опубліковано в news Позначений

Залишити відповідь