Папа продовжує катехизу про старість. «Честь віри», а не просто успадкування віри предків

Приклад вірності для молоді та свідчення старця Єлеазара в період переслідування був у центрі уваги чергових роздумів Папи Франциска про старість, якими він поділився з учасниками загальної аудієнції.

Старозавітний Єлеазар, про якого розповідає Книга Макавеїв, жив у часи, коли євреїв переслідував правитель Антіох Єпіфан. Його постать є свідченням про особливий зв’язок між вірністю старості та честю віри. Й саме «честь віри», а не просто послідовність чи спротив віри, стала темою катехизи Папи Франциска з нагоди загальної аудієнції, що в середу 4 травня 2022 р. відбулася на площі св. Петра у Ватикані. За словами Франциска, честь віри часто потрапляє під тиск, пише Vatican News.

 

 

Цінний спадок віри

Біблія розповідає, як цар зобов’язав євреїв під погрозою смертної кари їсти м’ясо, принесене в жертву ідолам — що було символом відступництва. Коли настала черга Єлеазара, дуже шанованого й авторитетного старця, царські чиновники намовляли його вдати, ніби він їсть таке м’ясо, щоби зберегти життя. Мовляв, це незначний жест… Але старець навів вражаючий аргумент: збезчестити віру в старості, щоб заробити жменьку днів, — непорівюване зі спадщиною, яку віра повинна залишити прийдешнім поколінням.

«Старець, який ціле життя послідовно жив своєю вірою, а тепер погодиться вдавати відречення, прирікає нове покоління на мислення, що вся віра була вдаванням, зовнішнім вбранням, яке можна залишити, вважаючи, ніби можна зберегти його в своєму нутрі», — зазначив Папа. Єлеазар був переконаний, що така поведінка не додає честі віри, а зовнішня тривіалізація «буде нищівною для внутрішнього світу молоді». За словами Святішого Отця, літня людина, яка з огляду на свою слабкість погодиться «вважати практику віри чимось незначним», спонукає молодь вважати, що «віра не має жодного справжнього стосунку до життя», що йдеться лише про поведінку, яку за тієї чи іншої нагоди можна симулювати, бо це не є важливим.

 

 

Підступність гностицизму

У цьому контексті Наступник св. Петра звернув увагу на підступність гностицизму, який загрожував християнам від перших віків: мовляв, віра — це духовність, а не практика, це сила розуму, а не форма життя. Згідно з цією єрессю, вірність і честь віри не мають нічого спільного з життєвою поведінкою, зі спільнотою та символами тіла. «Підступність цієї перспективи велика, бо вона по-своєму інтерпретує незаперечну істину: що віру ніколи не можна применшувати до набору харчових правих чи соціальної практики», — сказав Папа. Лихо цієї «гностичної радикалізації» полягає в тому, що вона зводить нанівець «реалізм християнської віри».

 

 

Віра не є справою старих

За словами Святішого Отця, спокуса гностицизму завжди залишається актуальною. В нашому суспільстві та в панівній культурі практика віри набуває негативного образу: іноді у формі культурної іронії, іноді через приховану маргіналізацію. Її вважають лише даремним і навіть шкідливим зовнішнім проявом, антикварними залишками, замаскованою забобонністю. Справою старих… І це чинить великий тиск на молоді покоління.

«Звісно, знаємо, що практика віри може перетворитися в бездушну зовнішню обрядовість; це ще одна небезпека, протилежна до попередньої. Але сама в собі вона зовсім не є цим. Може, саме ми, похилі віком, маємо дуже важливу місію: повернути вірі її честь, зробити її послідовною, як це засвідчив Єлеазар: послідовність до кінця. Практика віри це не символ нашої слабкості, а знаком її сили. Ми вже не підлітки. Ми не жартували, коли ступили на Господню дорогу», — сказав Папа. Він наголосив, що віра заслуговує на пошану й честь, бо вона є благословенням для всіх. «Ми не торгуватимемо вірою за жменьку спокійних днів — наслідуючи Єлеазара, послідовного до кінця», — закликав Франциск, додаючи: «Ми з усім смиренням і рішучістю, саме у нашій старості, покажемо, що віра не є справою старих».

 

 

https://credo.pro/2022/05/318669

Опубліковано в news

Залишити відповідь